байкальська складчастість

ера (цикл) тектогенезу в пізньому докембрії (приблизно 1500-550 млн. років), яка передувала Каледонській складчастості раннього палеозою. Термін запропонований М.С.Шатським в 1932. Типові р-ни розвитку геосинклінальних утворень що сформувалися в результаті Б.с. (байкаліди), - складчасті системи Єнісейського кряжу і Байкальської гірської області. Байкаліди утворюють древні ядра численних палеозойських складчастих систем: Уралу, Таймиру, Центр. Казахстану, Півн. Тянь-Шаню, підмурівка Зах.-Сибір. плити та ін. Присутність древніх масивів Б.с. встановлено також на Кавказі, в Афганістані, Ірані і Туреччині. Структури того ж віку, що й байкаліди, широко розвинені на всіх континентах. Аналоги Б.с.: кадомська (асинтська) - Зах. Європа (Франція), катангська - Африка, гадринська і бразильська - Америка, луїнська - Австралія. Б.с. зумовила розміщення найголовніших структурних елементів Землі протягом всієї її подальшої історії. В Україні вони виявлені в Карпатах, Криму, Добруджі (Добруджинська складчаста система).З Б.с. пов'язаний масовий розвиток родов. мідянистих пісковиків, вияви гідротермальних родов. руд золота, міді, олова і вольфраму.